Оголошення

  • День четвертий. Петрос і дорога до завершення

    День четвертий. Петрос і дорога до завершення

    День четвертий. Петрос і дорога до завершення. Вночі до нас на гостину прийшла соня (щось середнє між мишкою і білкою). Перевірила наплічники, оцінила все наше туристичне багатство і з усього вибору потягнула енергетичний батончик. Так у похід додалася ще одна історія, яку точно будемо згадувати з усмішкою. Попри нічну гостю, підйом був ранній - кава, збори, пакування речей. Попереду чекав Петрос. Група трохи хвилювалася. Підйом здавався непростим, і це відчуття було цілком чесним. Але далі все сталося так, як часто буває в горах, крок за кроком, у своєму темпі, з підтримкою одне одного — і ми піднялися значно легше, ніж очікували. Петрос вразив не стільки складністю, скільки краєвидами, які відкриваються дорогою. Там постійно хочеться зупинятися, дивитися, мовчати і ще раз дивитися. На вершині, як завжди, було вітряно. Час від часу налітали хмари, ставало прохолодно, тому довго не затримувалися. Випили гарячого чаю, зробили кілька фото — і почали спуск. Далі прямували на полонину Менчул. Навколо все ще були гори, краєвиди, простір, але вже з’являлося легке відчуття завершення. Трохи сумно, коли маршрут добігає кінця, бо за ці кілька днів дорога, рюкзаки, підйоми, вітер, чай і спільні ритуали стають чимось своїм. Це був важливий день. День знайомства з новими вершинами. І день, коли досвід походу почав складатися в щось більше - у розуміння, що можна брати з собою далі — вже в повсякденне життя. Попереду було ще кілька днів у Квасах: вода, чан, розмови, відновлення і дорога додому. Але маршрут у горах завершувався саме тут — із Петросом, Менчулом і відчуттям, що кожен і кожна пройшли трохи більше, ніж просто кілометри.

  • Знайомство з Колорадо

    Знайомство з Колорадо

    У серпні Микола Лялін, ветеран, активний учасник команди Громадська організація "Мобільна волонтерська група" , наш інструктор з адаптивного каякінгу та стрільбі з лука, один із тих, хто активно розвиває адаптивний спорт у Кропивницькому, взяв участь у навчальній поїздці до Колорадо, США, організованій Unconquered Foundation. Учасників зустріли дуже дружньо й гостинно, з постійною готовністю допомогти. Після перельоту відбулася зустріч з українською громадою штату та спільна вечеря. До зустрічі також долучився Генеральний консул України в Г’юстоні Віталій Мошківський. Особливим моментом стало святкування Дня Незалежності України разом з українською діаспорою на фестивалі в Денвері. А знайомство з Колорадо доповнили Dinosaur Ridge, Red Rocks і, звичайно, Скелясті гори. За словами Миколи, Скелясті гори — неймовірні, але найбільше вразило те, наскільки продуманими можуть бути туристичні маршрути та активності для людей з інвалідністю. Під час програми учасники піднялися на висоту понад 3700 метрів і на практиці побачили, як адаптуються маршрути, спорядження та окремі види активності. Навчальна частина дала багато практичних ідей, які можна використовувати й в Україні. Частина з них змусила по-новому подивитися на вже знайомі напрямки. "Мотузковий парк може бути не лише формою дозвілля, а й інструментом фізичного та психологічного відновлення. Альпінізм може стати окремою програмою адаптації за умови правильно підготовлених трас. Гірські походи позитивно впливають на фізичне та емоційне самопочуття. Адаптивний велоспорт дозволяє долучати до активності людей, які не можуть користуватися звичайним велосипедом. Адаптивний каякінг дав можливість оновити та розширити вже наявні знання й побачити нові технічні рішення." - розповідає Микола. Один із важливих висновків поїздки — доступність не завжди означає дорогі технології. Частина побачених рішень технічно дуже проста й коштує зовсім небагато, але може суттєво розширити можливості для участі людей з різними видами травм та інвалідності. Водночас обмін досвідом був взаємним. Як зазначає Микола, багато нового переймали українські учасники, але були й практики та рішення, якими вже вони могли поділитися з американськими колегами. Український досвід адаптивного спорту та роботи з ветеранами також має свою цінність. Ще одне сильне враження — підтримка України. Микола говорить, що практично всі люди, з якими доводилося спілкуватися під час поїздки, знали про Україну, цікавилися подіями та висловлювали підтримку нашій боротьбі й перемозі. Для нас особливо важливо, що цей досвід не залишиться лише враженнями від поїздки. Частину побачених підходів і технічних рішень плануємо адаптувати та використовувати для подальшого розвитку адаптивного спорту в Кропивницькому. Щиро дякуємо Unconquered Foundation та всій команді організаторів за можливість навчатися, обмінюватися досвідом, бачити сучасні практики адаптивного спорту наживо та привозити ці знання додому. Дякуємо партнерам і всім, хто створив для українських учасників настільки теплий прийом і насичену практичну програму. Навчальна поїздка до США реалізується за підтримки Amo Apps у партнерстві з Genesis, Ukrainians of Colorado та Adaptive Sports Center.

  • 1–7 вересня відбувся черговий похід Українськими Карпатами в межах проєкту Гірська Терапія

    1–7 вересня відбувся черговий похід Українськими Карпатами в межах проєкту Гірська Терапія

    1–7 вересня відбувся черговий похід Українськими Карпатами в межах проєкту Гірська Терапія що реалізовується Громадська організація "Мобільна волонтерська група". Цього разу до нас долучилися поліцейські Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, які брали активну участь у захисті територіальної цілісності та суверенітету України, а також ветерани та ветеранки. У похід вирушила група з 14 осіб на чолі із Сергій Нога — керівником і психологом проєкту Гірська терапія. Кожен день походу мав свою тему. Учасники та учасниці вчилися спостерігати не лише за краєвидами, а й за собою. Вчилися помічати власні реакції, розуміти свій стан, звертати увагу на те, як взаємодіють з іншими. Обговорювали досвід кожного дня й шукали, як застосувати його в повсякденному житті — у роботі, стосунках, подоланні труднощів. Окрім психоемоційного відновлення, учасники мали ще одну мету — розгорнути на вершинах Карпат прапори з портретами полеглих побратимів. Про те, чому це було важливо, сказав учасник походу Євген Ємець: «У кожного з нас були мрії. Одна з них — побувати в Карпатах. Завдяки вашому проєкту ми тут. У хлопців теж були свої мрії — великі й маленькі. Хтось із них також мріяв побувати в Карпатах. Ми пам’ятаємо про них щодня. І сьогодні, коли підіймаємося на найвищі вершини Українських Карпат, вони теж із нами». Прапори з портретами побратимів учасники привезли до Кропивницького — їх планують передати рідним полеглих. Дбайливе ставлення до природи є частиною Гірської терапії - усе, що беремо із собою в гори, забираємо назад. Дякуємо David Raethorne за фінансову підтримку, завдяки якій відбувся цей похід. Вдячні за можливість продовжувати проєкт Гірська терапія для тих, хто захищав Україну. Дякуємо Головному управлінню Національної поліції в Кіровоградській області за співпрацю та довіру до нашої команди.

  • Ділимося фото з нашого шляху на Говерлу

    Ділимося фото з нашого шляху на Говерлу

    Проєкт Гірська Терапія. До Ворохти приїхали пізно, на маршрут вийшли ще пізніше, тож першу ніч провели за метеостанцією «Пожежевська». Зранку рушили до Несамовитого. Озеро вкотре підтвердило свою назву — зустріло дощем і сильними поривами вітру. Вирішили йти до перемички. Не поспішаючи оминули Туркул. Хмари розійшлися, і ми таки роздивилися Несамовите, помилувалися краєвидами Чорногори та Мармаросів. Дорогою ласували ягодами, піднялися на Брескул і Говерлу, а на ночівлю спустилися на перемичку. Там залишилися ще на день — спілкувалися, збирали гриби та ягоди, варили грибну зупу. Мали час і на гори, і одне на одного.