Оголошення
-
День перший вересневого походу!
ень перший. Ворохта – Заросляк – озеро Несамовите З самого ранку прибули до Заросляка, швидко поснідали й вирушили в похід до озера Несамовите. Дорогою багато спілкувалися, адже для всіх учасників це був перший досвід гірського походу. Ми обговорювали історію краю, слухали легенди, розглядали гірську рослинність і час від часу зупинялися, щоб насолодитися краєвидами. Приблизно за три години дісталися до Несамовитого. Лише встигли розбити табір, як розпочався дощ. На щастя, він швидко минув, і вже за годину ми вечеряли біля наметів. Вечір видався особливим - хлопці ділилися своїми історіями, планували завтрашній маршрут і разом зустрічали неймовірний захід сонця над вершинами гір.
-
День другий. Озеро Несамовите – г. Туркул – г. Брескул – г. Говерла – Перемичка
День другий. Озеро Несамовите – г. Туркул – г. Брескул – г. Говерла – Перемичка Прогноз погоди обіцяв дощ після обіду, тож на другий день Сергій розбудив рано. За чашкою ранкової кави та запашного карпатського чаю спостерігали схід сонця просто зі своїх наметів - нагорода за вранішній підйом. Після зборів рушили у напрямку Говерли. Йшли неквапливо, розраховуючи власні сили та прислухаючись до свого організму. По дорозі зупинялися, щоб поласувати залишками афинів і гогодзами. Справжньою підготовкою перед підйомом на Говерлу стала вершина Брескул. Там перепочили, насолодилися панорамою Чорногірського хребта та гірською тишею. Наступною точкою була найвища вершина України – велична Говерла. Цього разу вона зустріла нас ясною і теплою погодою, поряд з тим була шумною та багатолюдною. Тож не затримуючись довго, рушили до місця таборування на Перемичці. Вечір провели у дружньому колі - відпочивали, вечеряли, спостерігали за затемненням місяця, обговорювали день і налаштовувалися на нові враження - знайомство з новою вершиною.
-
Над хмарами, на вершині Петроса!
День третій – четвертий. Говерла – Петрос – полонина Менчіль (Менчул) – Кваси Третій день походу розпочався легко, група вже адаптувалася і до висоти, і до навантажень. Всі бадьоро поснідали та вирушили в новий день. День був особливим ще й тому, що один із учасників відзначав свій День народження. Це був перший День народження серед гірських вершин, сподіваємося це стане доброю традицією. Вершини зустрічали нас сонними, оповитими хмарами, а внизу розкинулося справжнє «карпатське море». Попереду чекав Петрос – гора з крутішим підйомом, менш популярна за Говерлу, але саме це робить її особливо привабливою для таких груп, як наша. Долали підйом крок за кроком, роблячи невеликі зупинки для відпочинку, помилуватися краєвидами, набутися, надихатися... Серед учасників виявився і рекордсмен - Дмитро, який подолав підйом на Петрос за 53 хвилини – найкращий результат за весь період існування проєкту. На вершині нас зустріла сонячна та безвітряна погода, яка подарувала час для перепочинку та милування панорамою Карпат. Однак погода в горах змінюється миттєво, вже дорогою до місця ночівлі Петрос проводжав нас дощем і навіть градом. Четвертого дня рушили в Кваси. За планом було ще два дні радіальних виходів, однак негода внесла свої корективи. Це дало нам більше часу на відпочинок, рефлексію та тепле спілкування в колі команди.
-
Завершився ретрит «Гірська терапія» для молоді з числа ветеранів та ветеранок з інвалідністю.
Завершився ретрит «Гірська терапія» для молоді з числа ветеранів та ветеранок з інвалідністю. Протягом тижня в мальовничих Карпатах, 20 учасників працювали, досліджували свої ресурси, підтримували одне одного і випробовували себе у нових форматах. Програма була насиченою й динамічною. Занурювалися в практики Nature-Adventure Therapy, працювали з темою лідерства та внутрішньої опори, відвідували майстер-класи з живопису, сноубординг, гуляли Свидовецьким хребтом, а також - командні ігри, розмови, тиша, сміх, теплі вечори. Щиро дякуємо всім учасникам за довіру та присутність, за сміливість бути і підтримувати. Окрема вдячність команді, яка створила цю подію: психологині Маргариті Майбороді, талановитій мисткині Ларисі Кулініч, Nature-Adventure терапевтці Наталії Ракар-Сабо, волонтерам Володимиру Волошину та Відаді Салімову. Дякуємо Тарасу Ковбаснюку за комфортне та затишне проживання — місце, де вдалося по-справжньому перепочити й відчути себе вдома. Проєкт реалізується громадською організацією «Об’єднання учасників, ветеранів АТО/ООС, членів їх родин, волонтерів та осіб з інвалідністю "Мобільна волонтерська група"» за грантової підтримки Українсько-данського молодіжного дому. Українсько-данський молодіжний дім не несе відповідальності за зміст творчих проєктів, підтриманих в межах грантової програми, і може не поділяти заяви та позиції його учасників.
Оголошень за обраними напрямками поки немає